Перейти до вмісту

Кременець

Місто Кременець - мальовничий райцентр в горбистій долині річки Ірви серед відрогів невисоких Кременецьких гір.

Загальна інформація.

Кременець – місто районного значення в Тернопільській області України, адміністративний центр Кременецького району. Залізнична станція. Населення 23,9 тисяч осіб за переписом населення 2001 року. У місті Кременці є цукровий, тютюново-ферментаційний, маслосироробний заводи, меблева фабрика і ін.

Старовинний Кременець на півночі Тернопільщини можна без перебільшення назвати музеєм під відкритим небом. Кременець був свідком бурхливої ​​історії: спершу він входив до складу Галицько-Волинського князівства, потім – Литовської держави (до Люблінської унії 1569 року), Речі Посполитої, після третього поділу Польщі понад століття існував під владою Російської імперії, а з 1921-го по 1939 рік Кременець знову у складі Польщі… Кожна історична епоха залишила тут свої неповторні реліквії.

У Кременці збереглося більше 50 історико-культурних пам’яток. Руїни замку, ансамблі монастиря і колегіуму, Богоявленський і Миколаївський собори, житлові будівлі. Кременецько-Почаївський історико-архітектурний заповідник (у його складі об’єкти центральної частини міста, комплекс Почаївської лаври, замок в селі Білокриниця). Будинок-музей Юліуша Словацького, уродженця Кременця, пам’ятник поетові. Краєзнавчий музей. Значущим археологічною пам’яткою (від пізнього палеоліту до залізного віку) є гора Кулічевка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї.

Згідно з деякими джерелами, Кременецька фортеця була побудована ще в дохристиянські часи в VIII-IX ст. і існує гіпотеза, що після утворення Київської держави в IX ст., Кременець увійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець зустрічаються в польських енциклопедичних словниках 1064р.

У XIV столітті старовинний Кременець входив до складу Литви та Польщі. Магдебурзьке право отримано в 1431р.

4 квітня 1536 р король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передав Кременецький замок з прилеглими селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіла замком в 1536-1556 рр. і в честь якої, за однією з версій, названа замкова гора.

На початку XVII століття в Кременці був побудований Богоявленський монастир, при якому митрополит Петро Могила заснував в 1636р. братську школу.

У 1793-1917 роках Кременець входив до складу Російської імперії.

З 1921 р. місто Кременець належало Польщі, з 1939р. – у складі УРСР.

 

Туристичні об'єкти: Кременець
  • Кременецький замок
    фортифікаційна споруда, XII-XV ст.
    Close
    Кременецький замок
    фортифікаційна споруда, XII-XV ст.

    Кам’яний Кременецький замок на місці давньоруського городища виник в XII ст. на вершині Замкової гори (Бони). У XV ст., за наказом Великого князя Литовського Вітовта, його укріпили оборонними стінами. Розквіт Кременецького замку пов’язаний з ім’ям неаполітанської принцеси Бони Сфорца, дружини польського короля Сигізмунда I, який подарував їй Кременець 1536 р. Родичка римського імператора, Бона зміцнила замок, який на той час три вежі, високі стіни і озброєний гарматами гарнізон. На замковому подвір’ї розташовувалися казарми, пороховий льох, облоговий колодязь (80 м.) і палац, який Бона перетворила в розкішну резиденцію. Хоч достовірних відомостей про перебування королеви Бони в Кременці немає, але з тих часів ходять легенди про її красу, темперамент, досвідченості в інтригах, але також і про крайньої жорстокості. У 1648 р. Кременецький замок був узятий штурмом і повністю зруйнований козацьким загоном М. Кривоноса. Збереглися вежа з воротами і оборонні стіни. Екскурсії проводять співробітники Кременецько-Почаївського державного історико-культурного заповідника.

  • Єзуїтський монастир (Колегіум)
    пам'ятник архітектури, 1731-43 рр.
    Close
    Єзуїтський монастир (Колегіум)
    пам'ятник архітектури, 1731-43 рр.

    Величний комплекс будівель єзуїтського костелу, монастиря і колегіуму в стилі бароко є архітектурною домінантою Кременця. У XVIII-XIX ст. це був один з найбільших центрів освіти на подільських і волинських землях. Монахів-єзуїтів запросив до Кременця князь Я. Вишневецького для створення католицького колегіуму на базі братської школи Богоявленського монастиря. У 1731-43 рр. відомий італійський арх. П. Фонтана на кошти Вишневецьких звів костел Св. Ігнатія Лойла і Станіслава Костки (зараз Преображенський собор УПЦ КП) з пов’язаними з нього навчальними корпусами. У 1805 р. з ініціативи історика, просвітителя Т. Чацького колегіум було перетворено спочатку в Волинську гімназію, а потім в Волинський ліцей. Відомий паркобудівельник Д. Макклер (Міклер) заклав при ньому ботанічний сад, що стоїть і понині. У 1832 р., після придушення польського повстання, вища школа була закрита, а її бібліотечні фонди та викладацький склад стали основою для створення Київського університету. Замість ліцею була відкрита духовна семінарія. Після повернення поляків на поч XX ст. ліцей був відновлений, а в радянські часи на його базі відкрили педагогічне училище. Зараз це Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка.

  • Миколаївський собор
    культова споруда, 1636 р.
    Close
    Миколаївський собор
    культова споруда, 1636 р.

    Храм Св. Миколая в стилі бароко спочатку був споруджений як костел францисканського монастиря, заснованого у 1606 р. на кошти Вишневецьких (за легендою, засновницею обителі була королева Бона). При монастирі діяла братська школа та друкарня, де була надрукована “Кременецька граматика”. У 1832 р., після поразки польського повстання і початку русифікації західноукраїнських земель, костел був перетворений в православний собор. При реконструкції храм втратив готико-ренесансний вигляд і знайшов риси бароко. В даний час храм діючий.

  • Воздвиженська церква
    культова споруда, 1887-89 рр.
    Close
    Воздвиженська церква
    культова споруда, 1887-89 рр.

    Церква Воздвиження Хреста Господнього в Кременці розташована навпроти Богоявленського монастиря. Побудована в XIX ст. без єдиного цвяха в т.зв. “Волинському”. Пожежа 1942 р. знищив майже повністю дерев’яні будинки і святині Кременця. Вціліла тільки православна церква Воздвиження Чесного Хреста. Зараз належить УПЦ МП.

  • Костел Св. Станіслава
    культова споруда, 1853-57 рр.
    Close
    Костел Св. Станіслава
    культова споруда, 1853-57 рр.

    Костел Св. Станіслава в Кременці побудований в XIX ст. на кошти парафіян після того, як російська влада відібрали у католиків францисканський монастир і переробили в православний собор Св. Миколая. За зразок нового католицького храму був узятий костел Св. Катерини в Петербурзі. У 1908 р. храм прикрасили чеськими вітражами. При вході в костел Св. Станіслава привертає увагу високохудожня мармурова чаша з барельєфом Богоматері, виготовлена ​​1872 р. відомим волинським скульптором В. Бродським. Зліва від входу – пам’ятник Ю. Словацькому роботи польського скульптора В. Шимановського. Зберігся орган на 8 регістрів.

Тури до: Кременець

Черговий робот не виявив турів у це місто!

Готелі та котеджі у : Кременець

Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!