Батурин

Восени 1764р. імператриця Катерина II усунула К.Розумовського з гетьманського уряду і перейшла у рішучий наступ на рештки політичної автономії Лівобережної України. За цих обставин екс-гетьману було фактично заборонено відвідувати батьківщину. І тільки у 1794р., коли політичні пристрасті вгамувалися, К. Розумовський повернувся до Батурина, аби створити тут грандіозний палацово – парковий ансамбль. З цією метою він запросив одного з провідних архітекторів тієї доби Чарльза Камерона, за проектом якого протягом 1799-1803рр. тривали масштабні будівельні роботи. Батуринський  палац – це єдине  творіння видатного  архітектора  на  території України! Триповерховий палац, зведений у  стилі класицизму, був домінантою усього комплексу і височів над флігелями, розташованими по обидва його боки, та великим парком. Перший поверх палацу був вирішений у стилі римської архаїки. Головний фасад прикрасив стрункий портик з восьми колон іонійського ордеру. Звідси відкривається вид на заплаву Сейму, помережану луками й лісами. З відкритої тераси протилежного фасаду, що спирається на колонаду тосканського ордеру, постає по-домашньому затишний, інтимний вид на довкілля. “Батуринський палац являв таку єдність архітектури і пейзажу, рівного якій немає ніде”, – засвідчив відомий історик архітектури Федір Горностаєв.

Будинок  Генерального  судді  В.Кочубея,  який  чудово   зберігся  до  нашого  часу  і   являє  велику  історичну  та  культурну  цінність,  розташований  серед  прекрасного  парку.   Він  є  свідком  становлення,  розвитку  та  знищення  Батурина  – резиденції  українських  керманичів  доби  Гетьманщини. Зведення  Будинку генерального суду  приписують  першому  батуринському  гетьману Д. Многогрішному.

Це  приміщення  має  унікальну  захоплюючу  історію,  єдине  на  території  Батурина,  яке  дійшло  до  нас  із  часів  гетьманування  Дем’яна  Многогрішного,  Івана  Самойловича  та  Івана  Мазепи,  яке  вистояло  при  жорстокому  нищенні  Батурина  російськими  військами  під  керівництвом  Олександра  Меншикова  в  листопаді  1708 року. Музей  знайомить  з   історією  єдиного  будинку  на  території  Батурина,  що  став  свідком    всіх  етапів  розвитку  гетьманської  столиці  –  її  злетів  та  падінь. Експозицію  відкриває  зала, що  характеризує  епоху  Гетьманщини. Тема  історії  будівництва  і  перебудов  розкрита  оригінальними    предметами  з  будинку:  прикраси  від  люстри,  замки  та  ключі  з  будинку,  чудові  зразки  кахлів,  яким  була  обкладена  піч  в будинку. Особливо  глибоко  розкривається  історія  родини  Кочубеїв  завдяки  родовому  дереву  Кочубеїв,  що  склали  науковці  заповідника,  родинним  портретам.  Окрема  вітрина присвячена  С.Величку.  Кохання  Мотрі  та  Мазепи,  донос  Кочубея.,  доля  його  родини  –  цій  темі  присвячений  окремий  розділ,  цетральне  місце  в  якому займають  листи  гетьмана  І.Мазепи  до  Мотрони.  Окрасою   залу  є  ікона  „Богоматір”  подарована  в  1704 р. гетьманом  Іваном  Мазепою  церкві  м. Жовква.  Ікону  передав  Батурину  колеціонер  зі  Львова  Тарас  Лозинський.

Експозиція Музею археології Батурина розгорнута в приміщенні колишньої Воскресенської церковнопарафіяльної школи, побудованої в 1904 році.  Експозиція побудована за хронологічно-тематичним принципом, на археологічних матеріалах вона висвітлює історію Батурина від найдавніших часів й до трагічної загибелі міста на початку листопада 1708 р. Основою експозиції Музею археології є колекції знахідок з Батурина та його найближчих околиць, усього більше трьохсот одиниць.

Експозиція Музею археології Батурина побудована в трьох тематичних напрямках: «Батурин стародавній», «Батурин козацької доби»,  «Батурин – гетьманська резиденція».

Цитадель Батуринської фортеці, відтворена в 2008 році на історичному місті, на високому мисі лівобережної тераси р. Сейм.  Відтворені  об’єкти  розміщені  на  своїх  історичних  місцях,  що  виявлені  і  досліджені  археологами. Дані  пам’ятки  не  претендують  на  автентичність,  вони  створюють  узагальнений  архітектурно – художній  образ  Цитаделі  Батуринської  фортеці  початку ХVIII ст. і  використовуються   як  музейно – туристичний  заклад    Національного  заповідника  “Гетьманська  столиця”.

На  території  Цитаделі  Батуринської  фортеці було відтворено  11  об’єктів.