Чернігів

Княжий град Чернігів - древнє місто на правому березі Десни.

Виник у VII ст. на місці ранніх слов’янських поселень, ставши згодом центром Чернігівського князівства. За легендою, був заснований князем Чорним. Історики пов’язують назву міста з ім’ям Сіверського князя Черніги. В кінці IX ст., Коли київський князь Олег підкорив сіверців, що жили за течією Десни, місто увійшло до складу Київської Русі. У 907 р Чернігів вперше згадується в літописі. У 1239 р був зруйнований монголо-татарами. Під час литовського правління на місці княжого дитинця була побудована фортеця. У складі Росії Чернігів став губернським центром. Зараз тут зосереджена чверть всіх архітектурних пам’яток України домонгольського періоду. Історичним ядром є Вал – залишки оборонних споруд дитинця і Чернігівської фортеці, де знаходяться найдавніші храми. Найцінніший сакральну пам’ятку – Антонієві печери (XI ст.), Що входять в комплекс Троїцько-Іллінського монастиря. До тих же часів відноситься виникнення Успенського Єлецького монастиря. Велика кількість пам’яток, тиха провінційна атмосфера і розвиненість туристичної інфраструктури роблять Чернігів привабливим для туру вихідного дня. День міста Чернігова відзначається 21 вересня.

Туристичні об'єкти: Чернігів

Троїцький собор
культова споруда, 1679-1695 рр.
Close

Троїцький собор
культова споруда, 1679-1695 рр.

Троїцький собор у Чернігові входить в комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого на Болдиних горах в XI ст. Антонієм Печерським. Після монголо-татарської навали монастир був відроджений в 1649 р з ініціативи полковника С. Подобайло. Ансамбль Троїцького собору з дзвіницею, Введенської церкви і Трапезної споруджено в 1679-1695 рр. на кошти гетьмана України І.Мазепи. Чудова архітектура в стилі українського бароко – твір талановитого вільнюського зодчого Йоганна-Баптиста Зауера (І. Баптиста). З 1790 р Троїцько-Іллінський монастир служить резиденцією чернігівського архієпископа – тут знаходиться т.зв. «Архієрейський будинок». Сам монастир не діє, але собор відкритий для прихожан. У Троїцькому соборі спочивають мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета (Гумілевського), частки мощей деяких київських святих. Біля південної стіни собору похований поет-байкар Л. Глібов. Монументальна дзвіниця заввишки 58 м відкрита для відвідування (195 ступенів), зверху відкривається найкраща панорама Чернігова.
Іллінський монастир (Антонієві печери)
культова споруда, 1069 р
Close

Іллінський монастир (Антонієві печери)
культова споруда, 1069 р

Найдавніша святиня Чернігова, входить до складу Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах. Перший печерний храм і монастир заснований преподобним Антонієм Печерським в 1069 році, коли він покинув засновану ним же Києво-Печерську Лавру. Через Іллінську церкву (XII ст.) Можна потрапити в печерну частина (315 м), де знаходяться підземні храми Св. Антонія, Св. Феодосія і Св. Миколая Святоші. На горі над монастирем знаходяться слов’янські кургани Безіменний та Гульбище, а також могила М. Коцюбинського з монументом. У підземеллях тривають археологічні розкопки, проводяться екскурсії.
Дитинець (Вал)
історична територія
Close

Дитинець (Вал)
історична територія

Найдавніша частина Чернігова, пагорб на високому березі Десни, де знаходився княжий дитинець і комплекс оборонних споруд міста. Тут виявлені залишки княжих теремів і житло бояр. Прекрасно збереглися два храми XI-XII ст., більш пізнє спорудження Колегіуму (1700 р.). Полкова канцелярія (XVIII ст.), відома як «кам’яниця Лизогуба», інші будівлі XVIII-XIX ст. Після ліквідації Чернігівської фортеці в XIX ст. оборонний вал над річкою перетворений в паркову зону, встановлені пам’ятники Т. Шевченка та О. Пушкіну. На валу розміщено 12 чавунних бастіонних гармат XVII ст., які вважаються візитною карткою міста.