Канів

Тарасова гора в Каневі – національна святиня українського народу, місце поклоніння пам’яті видатного поета-пророка Тараса Шевченка. Ймовірно, на цій горі в XI ст. було засновано печерний Канівський монастир, після чого її стали називати Чернечою горою. В середині XIX, відвідавши ці місця, Т. Шевченко захотів придбати тут ділянку для будівництва садиби, проте його планам не судилося здійснитися. Після смерті в С.-Петербурзі, Шевченко спочатку був похований на Смоленському кладовищі, проте, за наполяганням громадськості, 10 травня 1861 труну з прахом поета був доставлений до Канева. Згідно із заповітом, його поховали на високій дніпровській кручі, яку з тих пір називають Тарасовою горою. На могилі був насипаний курган і встановлено хрест. Музей “Тарасова світлиця” відкритий в колишньому будинку доглядача могили І. Ядловського. У 1925 р створено Шевченківський національний заповідник у Каневі. У 1939 р встановлено найбільший в Україні пам’ятник Шевченку, побудована сходи в 342 ступені з фонтаном “Лілія”. У 2010 р після багаторічної реставрації відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка.

З року заснування Георгіївської (Успенської) церкви київським князем Всеволодом прийнято вести офіційну літопис Канева, хоча місто існувало і раніше. Класичний зразок візантійської архітектури. У 1185 р біля стін цього храму готувалася оборона від половців після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. У 1587 році тут був похований страчений у Львові козацький лідер Іван Підкова. Зруйнований турками в XVII ст., Храм був відновлений в 1805 р, а в 1861 р звідси вирушила на Чернечу гору похоронна процесія з привезеним з С.-Петербурга прахом поета Т. Шевченка. Храм діючий. У сусідній будівлі колишньої василіянської школи зараз знаходиться Музей народного декоративного мистецтва, який раніше займав приміщення храму. Поруч встановлено пам’ятник прп. Макарію Канівському, який в XVII в. був настоятелем Канівського монастиря і загинув під час турецької навали.

Канівський природний заповідник створений в 1923 році для охорони еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття лісів на придніпровських пагорбах і островах в районі Канева. Флора заповідника нараховує 990 видів судинних рослин (20% флори України), з них 5 видів занесено до Європейського червоного списку, 29 – до Червоної книги України. На території заповідника зустрічаються 26 видів тварин занесених до Європейського червоного списку, 83 – до Червоної книги України. Центральна садиба Канівського природного заповідника розташована на території кол. садиби академіка Н. Біляшівського, який виявив на Княжій горі в Каневі городище літописного Родня, племінного центру ранніх слов’ян. У старовинному меморіальному будиночку Біляшівського відкритий музей природи Канівщини.

Біля підніжжя Тарасової гори в Каневі в 2007 р з’явилася алея з 19 скульптур, присвячена персонажам творів Т. Шевченка. Понад місяць над їх створенням, з брил пісковику і вапняку, працювали скульптори з різних куточків України. Спочатку монументи планували збудувати від Успенського собору до Чернечої гори – за маршрутом останнього шляху Кобзаря. Однак скульптури зібрали разом, де біля підніжжя Тарасової гори вони утворюють своєрідний парк скульптур під назвою “Шевченкова алея”.