Київ

Софія Київська – найдавніший вцілілий архітектурний пам’ятник Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу. Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий 1011 р, а побудований він був не пізніше 1018 року (за іншою версією, собор побудований в 1037 року в честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в “Повісті временних років “). Грандіозне на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Св. Софії в Константинополі. Нинішній стиль українського бароко собор набув після ініційованої митрополитом П. Могилою реконструкції, проведеної в XVII в. італійським арх. О. Манчіні. В інтер’єрах збереглися безцінні давньоруські мозаїки і фрески, частина яких прихована під більш пізніми малюнками. Тут поховані князі Ярослав Мудрий, Володимир Мономах і ін. Зараз Софія Київська є Національним заповідником, занесена до реєстру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Навколо собору розташовані монастирські споруди XVII-XVIII ст .: будинок митрополита, братський корпус, бурса, трапезна, пекарня, келії і готель. Комплекс оточений стіною з воротами Заборовського і південної в’їзної вежі. Дзвіниця, що виконує роль головної брами, відкрита для відвідування. На площі біля дзвіниці – могила патріарха УПЦ КП Володимира, похованого біля входу в Софію в “чорний вівторок” 18 лип 1995 року, слідом жорстокого зіткнення віруючих з міліцією. На площі – пам’ятник Б. Хмельницькому (1881-88 рр.).

Історична вулиця Андріївський узвіз здавна пов’язує Верхнє місто з Подолом. Мощена грубим бруківкою дорога круто звивається між старими одно- двоповерховими будинками. Це колоритне місце, яке зберігає дух старого Києва, уподобано художниками і торговцями сувенірами, тут завжди багато туристів. У верхній частині Андріївського узвозу перебуває Андріївська церква, нижче розташовані музеї, театри, картинні галереї, антикварні магазини, ресторани і кафе. Музей Булгакова відкритий в “будинку Турбіних” (Андріївський узвіз, 13), де письменник створював “Білу гвардію”. Поруч з музеєм встановлено пам’ятник Булгакову. “Замок Річарда Левове серце” (Андріївський узвіз, 15) – прибутковий будинок купця Орлова в стилі англійської неоготики. Навпаки – сходи на вершину Замкової гори (дерев’яний замок стояв за часів польсько-литовського панування в XV-XVII ст.). У будинку № 2-б розташований Музей однієї вулиці.

Свята Успенська Києво-Печерська лавра – найдавніший монастир Русі, головний центр російського православ’я, об’єкт світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО. Заснований у 1051 р прп. Антонієм Печерським як печерний монастир (територія нинішніх Дальніх печер). У 1062 р з’являються перші наземні споруди, в 1070-80-х рр. – комплекс Верхньої Лаври. Головна реліквія – мощі преподобних отців. Тут похований билинний Ілля Муромець. Успенський собор (1073-89 рр., Відновлений в 2000 р) – найдавніше кам’яна споруда Лаври. Велика лаврська дзвіниця (1731-45 рр.) Висотою 96,5 м – найвища точка Києва (374 ступені, відкрита для відвідування). Троїцька надбрамна церква (1107 г.) зведена на кошти князя Святослава Давидовича (Миколи Святоші), зберігся настінний живопис XVIII ст. Для відвідування відкриті Ближні та Дальні печери, де зберігаються мощі лаврських подвижників, які жили в період з XI по XV ст. На території Лаври діє кілька музеїв: Музей мікромініатюр М. Сядристого, Музей історичних коштовностей, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства, Музей театрального, музичного та кіномистецтва (квитки продаються біля входу в кожен музей). Біля входу в лавру розташоване екскурсійне бюро, продаються путівники різними мовами. Свята Успенська Києво-Печерська лавра – діючий православний монастир УПЦ МП. При відвідуванні храмів і печер жінкам слід бути в спідницях нижче колін і з покритою головою (на вході в печери можна взяти спідницю напрокат).

Знаменитий київський “Будинок з химерами” – одне з найбільш екстравагантних творінь архітектора В. Городецького (в цьому будинку він жив до 1920 р). Будинок розташований на крутому печерському схилі, чому з одного боку має три поверхи, а з іншого шість. Фасади прикрашені хитромудрими скульптурами на теми стародавніх міфів і полювання, які служили в першу чергу рекламою нового будівельного матеріалу – цементу. Легенда приписує похмурі скульптурні сюжети скорботи Городецького по його потонула в Середземному морі дочки. За радянських часів будинок був комуналкою, потім лікарнею ЦК КПУ. Зараз – Мала резиденція прийомів Президента України. Екскурсії організовує “Музей історії Києва”. Навпаки розташована Адміністрація Президента України.

Михайлівський Золотоверхий собор був споруджений в XII в. князем Святополком (Михайлом) Ізяславичем на місці Дмитрівського монастиря. Присвячений архангелу Михаїлу, який вважається захисником і покровителем Києва. У 1240 р собор був зруйнований татаро-монголами, але незабаром знову став соборним храмом однойменного монастиря. Неодноразово перебудовувався (велика реконструкція проведена в 1710 р). Майже повністю знищений при радянській владі в 1934-37 рр. для розчищення місця під урядовий квартал. У 1999 р Михайлівський Золотоверхий собор був відбудований заново, а в 2001-04 рр. собору були повернуті фрески, що зберігалися в Ермітажі. На Михайлівській площі перед собором встановлено пам’ятник княгині Ользі в оточенні фігур апостола Андрія і Св. Кирила і Мефодія (1911-1996 рр.). За собором розташований парк “Володимирська гірка” з верхньою станцією фунікулера і знаменитим пам’ятником Св. Володимиру Хрестителю.

Мальовнича місцевість на південній околиці Києва, де розташований парк “Феофанія” і Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир. Вперше згадується в 1471 році як урочище Лазаревщина, що належить київському розпоряднику Ходику. У 1803 р тут оселився єпископ Чигиринський Феофан, і хутір був названий Феофанією. Тоді ж був побудований перший дерев’яний храм на честь Чуда Архангела Михайла і архієрейський будинок. У 1861 р в Феофанії був заснований скит, а в 1912 році тут побудували величний Пантелеймонівський собор. Обитель була закрита в 1930-і рр., Тут розмістилися лікувальні установи різних відомств, головна обсерваторія і польова експериментальна лабораторія Інституту ботаніки НАН України. Тільки в 1990 р понівечене будівлю собору було повернуто православної церкви. Через три роки Феофанія стала скитом Покровського жіночого монастиря, а в 2002 р обитель стала самостійною. Територія урочища має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва, підлеглого Державному заповідному господарству “Феофанія” НАН України. З 2003 р ведеться реконструкція зони відпочинку біля ставків з облаштуванням водопостачання, дренажу, альтанок, фонтанів, прокладкою мощених доріжок, облицюванням берегів, і т.д. Реконструкція ще не закінчена, але вже зараз парк користується популярністю серед городян.

Володимирський кафедральний патріарший собор – класичний зразок російсько-візантійського стилю в храмовій архітектурі. Висота хреста головного куполу – 49 м. Ідея спорудження в Києві величного храму на честь князя Володимира Великого виникла напередодні святкування 900-річчя Хрещення Русі. Початковий проект розробив арх. І. Штром, але через дорожнечу його довелося переробити. Споруду доручили арх. А. Беретті, проте спроектоване їм будівлю дало тріщини, і будівництво в 1864 р заморозили. Роботи завершив в 1882 р арх. В. Ніколаєв за рекомендаціями всесвітньо відомого фахівця з склепінчастою споруд Р. Берганда. Внутрішнім оформленням керував професор А. Прахов, який залучив до роботи 96 відомих художників, в т.ч. Васнецова, Нестерова, Сведомского, Врубеля, Пимоненка, які перетворили Володимирський собор в справжню художню перлину. Композиційна система будується навколо монументального зображення Богоматері з Немовлям роботи Васнецова, який працював над найбільш значущими сюжетами біблійної історії та головними подіями з життєпису князя Володимира. Урочисте освячення відбулося в 1896 р в присутності імператора Миколи II. У радянські часи майно храму націоналізували, дзвони переплавили “на потреби індустріалізації”, в приміщенні відкрили антирелігійний музей, потім архів Академії наук. Служби у Володимирському соборі відновили тільки під час гітлерівської окупації. З 1992 р це головний храм Української Православної Церкви Київського патріархату. Тут зберігаються мощі св. Варвари і св. Макарія.

Свято-Покровський жіночий монастир заснований великою княгинею Олександрою Петрівною в 1889 р Головне споруда – чудовий шестипрестольний собор Св. Миколая (1911 р), спроектований арх. В. Ніколаєвим за ескізом великого князя Петра Миколайовича з використанням традиційних форм давньоруського зодчества. Це найбільший храм Києва – при розмірах 58х38 м він вміщує понад 2 тис. Чол. Висота 15-купольного храму сягає 64 м. У 1993 р при Покровському монастирі була відкрита безкоштовна амбулаторна лікарня для незаможних, яка брала до 500 хворих в день, притулок на 50 ліжок для сліпих, бараки для інфекційних хворих. Також була організована церковно-парафіяльна школа з гуртожитком для учнів. Обитель була закрита в 1925 р, проте відроджена вже в 1942 р Частина приміщень до останнього часу займали різні міські установи. Крім Нікольського собору, зараз в комплекс входить також трёхпрестольний Покровський храм, трапезний храм Архангела Михайла, храм прп. Агапіта Печерського та храм на честь ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість” при монастирській лікарні.

Національний ботанічний сад ім. М. Гришка закладений Інститутом ботаніки Академії наук України на площі 130 га на території Звіринця, де в давнину розташовувалася одна із заміських княжих резиденцій, а в більш пізні часи – один з фортів Київської фортеці. Ландшафтно-ботанічні ділянки відображають флору різних куточків України, колекція рослин налічує понад 10 тис. Видів. У Оранжерейному комплексі представлені екзотичні тропічні і субтропічні рослини. Парк особливо популярний навесні, під час цвітіння бузку (більше 200 видів). Що знаходиться на території Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир було засновано в 1864 р, на 1917 р був найбільшим після Лаври монастирем Києва. До нього відноситься Звіринецький печерний скит XI ст. (Вул. Мічуріна, 22).

Грандіозний меморіальний комплекс “Національний музей історії Украінеи у Другій світовій війні” (кол. Музей ВВВ) споруджений в 1981 р на Печерських пагорбах над Дніпром, для чого був значно змінений рельєф місцевості. Колосальна 62-метрова статуя Батьківщини-Матері (102 м з постаментом) виготовлена ​​з особливою нержавіючої сталі і зібрана за допомогою спеціального крана. За наполяганням батьків Києво-Печерської лаври, меч в руці статуї зробили на 3 м нижче хреста лаврської дзвіниці. Кияни відносяться до монументу неоднозначно, навколо нього ходить безліч легенд. На похилому ліфті можна піднятися на кругову оглядовий майданчик на п’єдесталі (37 м), а далі – на вертикальному ліфті до рівня грудей і по сходах на верхню кромку щита (92 м), який відчутно похитується на вітрі. Цікава виставка бойової техніки і озброєнь.

Перлина бароко – Андріївська церква – зустрічає відвідувачів Андріївського узвозу в Києві. Церква закладена на місці Андріївського бастіону Старокиївської фортеці в 1744 р до приїзду Єлизавети I до Києва. За легендою, Св. Андрій Первозванний спорудив на цьому місці хрест і передрік виникнення “вічного міста”. Ймовірно, це єдина збережена в Україні робота арх. В. Растреллі. Багате внутрішнє оздоблення близько до стилю рококо. З балюстради церкви відкривається мальовнича панорама Подолу. В Андріївській церкві проводяться богослужіння УАПЦ – щоденні ранкові літургії, вечірні богослужіння, освячення води, хрещення, вінчання, інші таїнства і духовні обряди. В ніч з суботи на неділю проводиться всеношна служба.

Маріїнський палац – один з найкрасивіших палаців України. Імпозантний будинок у стилі бароко споруджено в 1750-55 рр. за проектом арх. Б. Растреллі для імператриці Єлизавети Петрівни, яка особисто вибрала для нього місце. Під час найвищих візитів до Києва тут зупинялися члени царської родини, в т.ч. Катерина II, яка відвідала Київ в 1787 р XVIII-XIX ст. палац служив резиденцією генерал-губернаторів Київської губернії. Зараз Маріїнський палац є церемоніальною резиденцією Президента України, де проходять прийоми на вищому рівні. Збереглися багато оформлені інтер’єри в стилі класицизму з елементами бароко і ренесансу, старовинні меблі, люстри, картини відомих художників, настінний живопис. Спочатку головний фасад був звернений до Міського (Царського) саду, закладеному в 1748 р за наказом імператриці Єлизавети. З протилежного боку палацу (нинішньої парадній) – розбитий Маріїнський парк, який називався іменем імператриці Марії Олександрівни. На території парку зведена скандальна багатоповерхівка, що стала найвищим (над рівнем моря) житловим будинком в Києві. Екскурсії в Маріїнський палац організовує Музей історії Києва.

Центральна площа Нижнього міста, на місці якої розташовувався головний торг стародавнього Києва. У XIII-XVIII ст. Контрактова площа була адміністративним центром міста і місцем проведення Контрактових ярмарків, тут знаходилася будівля Магістрату з Войтовій вежею, з якої оголошувалися рішення міської влади (було побудовано в 1714 р, згоріло в 1812 р). У центрі площі розташований Гостинний двір (1809-11 рр.), В якому зупинялися купці, які прибували на ярмарки. Поруч – фонтан “Самсон” (1754 г.), який був частиною старовинного водопроводу і привертав паломників легендою про цілющі властивості його води. На площі також знаходиться Контрактовий будинок (1815-17 рр.), Який служив в тому числі місцем проведення концертів і балів. Виділяється відновлена ​​в 1970-х рр. висока дзвіниця грецької церкви Св. Катерини (1741р г.), приміщення якої зараз належить Нацбанку.

Національний музей народної архітектури та побуту “Пирогово” – один з найбільших скансенів (музеїв під відкритим небом) в світі, популярне місце відпочинку киян. Організовано в 1969 р на красивою рельєфною території приміського селища Пирогів (Пирогово). Відображає ландшафт, архітектуру і сільський побут різних регіонів України. На 150 гектарах зібрано понад 300 дерев’яних будівель ХVII-ХХ ст., Привезених з різних куточків країни: храми, житлові будинки, господарські будівлі. Найдавніший експонат – однокімнатна хата з курній піччю 1587 року побудови. Композиційним центром комплексу є група вітряних млинів. Пейзажну панораму доповнюють дерев’яні церкви, найстаріша з яких – Наддніпрянська (1742 г.). Проводяться костюмовані свята народних ремесел, по неділях проходять концерти за участю фольклорних колективів. На території музею під відкритим небом “Пирогово” можна відвідати діючу корчму і шинок, також працюють пункти швидкого харчування.

Національна опера України ім. Т. Шевченка – одна з найвідоміших оперних і балетних сцен Європи. Будинок побудований в стилі французького ренесансу на місці згорілого в 1896 р Міського театру. У 1911 році тут на очах Миколи II і публіки був убитий прем’єр-міністр Росії П. Столипін. У сквері – пам’ятник автору класичних українських опер М. Лисенка. Афіша київського оперного театру нараховує понад 50 вистав композиторів різних країн і епох: Верді, Россіні, Чайковського та ін. Серед найбільш вдалих постановок трупи театру: “Лебедине озеро”, “Ріголетто”, “Ромео і Джульєтта” і ін. Незмінною популярністю користуються опери “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського та “Наталка Полтавка” М. Лисенка.

Будівля Арсеналу – найбільш збережене споруда Старої Печерської фортеці, що стала згодом цитаделлю Нової Печерської фортеці. Фортеця була спланована і закладена особисто Петром I, споруджена в 1706-16 рр. гетьманом І. Мазепою на основі оборонних укріплень Києво-Печерської лаври. Замкнутий, прямокутна в плані будівля Арсеналу спроектував знаменитим німецький архітектор І. Міллер. Також збереглася частина головного валу з бастіонами, Васильківську та Московську ворота, два порохових погреби. З початку XIX в. Арсенал знаходився в розпорядженні Київського військового гарнізону, а протягом ХХ ст. тут працював військовий завод. В даний час в реконструйованій будівлі розміщується Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” ( “Творчий арсенал”, “Мистецький арсенал”), де регулярно проходять виставки сучасного мистецтва та різні мистецькі акції. Мала галерея Арсеналу представляє молоде українське мистецтво, а також камерні проекти провідних вітчизняних художників. Триває реставрація приміщень, ведеться робота зі створення прогресивного музейного комплексу, який буде представляти історію українського мистецтва від давнини до сучасності.

Майдан Незалежності (Майдан Незалежності) – центральна площа Києва, символ свободи. Тут розгорталися головні події боротьби за незалежність України 1990-91 рр., “Помаранчевої революції” 2004 року, а також “Революції гідності” (євромайдан) 2013-14 рр. Площа почала формуватися тільки в XIX в. (Раніше був пустир), а вже в 1876 р, коли сюди переїхала міська дума, площа стали називати Думській. Після війни була відбудована заново, називалася пл. Калініна, потім – Жовтневої Революції (центральним елементом був пам’ятник Леніну, знятий з постаменту в 1991 г.). Одним із символів є електронне табло на вежі Будинку профспілок (не працює після пожежі). Панорама площі відкривається з пагорба, де розташоване колишня будівля Інституту шляхетних дівчат (1843 р), що служило згодом приміщенням НКВС, потім – палацом з’їздів. У 2000-2001 рр. площа капітально реконструйована (зникла “рулетка” – знаменитий київський фонтан, який був традиційним місцем зустрічей). З’явилася серія нових пам’ятників: Монумент Незалежності, “Лядські ворота”, Пам’ятник засновникам Києва, Козак Мамай та ін. У підземній частині споруджений торговий комплекс “Глобус”, що сусідить тепер з “трубою” – підземним переходом, де збираються “неформали” всіх мастей. Обговорюються проекти реконструкції Майдану і створення меморіалу пам’яті героїв “Небесної сотні”, які загинули під час акцій протесту в січні-лютому 2014 р

Найбільший технічний музей в Україні, структурний підрозділ Національного авіаційного університету. Розташований недалеко від аеропорту “Жуляни”. Створено до 100-річчя авіації. На території в 14 га зібрано практично всі основні типи літаків і вертольотів, які були на озброєнні військово-повітряних сил СРСР, або літали у цивільній авіації. В історичній колекції представлені макети літаків, прототипи яких не збереглися: першого в світі літака братів Райт “Флаєр-1”, легкого бомбардувальника “Анатра-Анасаль”, винищувачі ЯК. У колекції АНів – три найпопулярніших літака: Ан-2, Ан-24, Ан-26. В експозиції конструкторського бюро Мікояна і Гуревича – чотири покоління бойових літаків МіГ. Вражають уяву стратегічні надзвукові ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М. Цивільна авіація також представлена ​​літаками Туполєва. Всього в музеї понад 70 літаків і вертольотів, а також ракети, озброєння, двигуни. Можливий прокат експонатів (проведення заходів всередині літаків: зйомки, презентації і т.д.).

Костел Св. Миколая в Києві був побудований арх. Городецьким на поч. XX ст. на замовлення католицької громади Києва. Миколаївський костел став одним з перших, при будівництві яких використовувався залізобетон – новий на той момент будівельний матеріал. Дві 60-метрові вежі в стилі середньовічної готики багато декоровані скульптурами зі штучного каменю. Зліва розташований триповерховий будинок для причту. З радянських часів Миколаївський костел використовується як Будинок органної та камерної музики, з 1992 р відновлені богослужіння. Поруч з костелом в 2012 р пам’ятник великому польському поету Ю. Словацькому.

Пам’ятник князю Володимиру Великому – найстаріший скульптурний монумент Києва, один із символів міста. У 1840-х рр. була проведена т.зв. обробка Володимирської гірки. Перед тим її невпорядкований схил постійно погрожував сповзти на Володимирський (в той час Олександрівський) спуск. Гору зміцнили і влаштували на ній проміжну терасу. У 1843 р відомий російський скульптор В. Демут-Малиновський підготував “Проект на спорудження в місті Києві на вищій крутості кута Олександрівської гори, над самим тим місцем, де відбулося хрещення російського народу – пам’ятника Святому Рівноапостольному князю Володимиру”. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося лише через 10 років громадських дискусій і погоджень. Восьмигранний п’єдестал висотою 16 метрів споруджено з цегли і облицьований чавуном, скульптурне оформлення зі сценою хрещення Русі, зображенням Архістратига Михаїла виконав скульптор П. Клодт. Вдалою ідеєю виявилася підсвічування хреста, завдяки чому пам’ятник було видно з протилежного берега Дніпра навіть вночі. Спочатку для цього використовувалися газові ріжки, але в 1895 р на кошти мецената С. Могильовцева зробили електричне освітлення з декількох десятків лампочок. Втрачена за часів радянської влади підсвічування була відновлена ​​в кін. XX ст ..

“Золоті ворота” – одна з небагатьох пам’яток фортифікації Стародавнього Києва. Були головними, парадними воротами “міста Ярослава”. Назва походить від золотого купола Благовіщенської церкви, яка вінчала споруду. У 1832 р зроблені археологічні розкопки. “Золоті ворота” реконструйовані до 1500-річчя Києва. Стародавні фундаменти можна оглянути в музеї всередині споруди. Поруч у сквері – пам’ятник Ярославу Мудрому (1997 г.), чавунний фонтан (XIX ст.). Звідси починається вулиця Ярославів Вал, прокладена вздовж одного з оборонних валів Стародавнього Києва.

Пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому – один з найстаріших і найбільш видатних міських монументів, візитна картка Києва. Ідея його установки належить професору М. Максимовичу, історику М. Костомарову, поетові М. Юзефовича і художнику М. Микешину, який переконав царя Олександр II почати збір пожертвувань на пам’ятник “тому, хто повернув російському народу Київську святиню, хто врятував, може бути, православ’я на берегах Дніпра “. Задуману Мікешин багатофігурну композицію пам’ятника довелося значно спростити за фінансовими і політичних міркувань, виключивши антипольські і антисемітські елементи. Ідею втілили в бронзі петербурзькі скульптори П. Веліонський і А. Обер. Міська влада вирішила розмістити пам’ятник на Софійській площі, де в 1648 р кияни зустрічали козацькі полки на чолі з Хмельницьким, які вступили в місто після перемоги над польською шляхтою. Вісім років пішло на суперечки про місце установки і розміщення пам’ятника, в результаті чого гетьман став “загрожувати” булавою НЕ Варшаві, а кудись в сторону Москви. Тільки в 1886 р арх. Миколаїв почав спорудження постаменту з гранітних брил, що залишилися після зведення опор Ланцюгового моста. Відкриття монумента відбулося в день 900-річчя хрещення Русі. Після революції написи на постаменті “Хочемо під царя східного, православного” і “Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія” були замінені на одну лаконічну: “Богдан Хмельницький. Одна тисячу вісімсот вісімдесят вісім”. З тих пір площа навколо пам’ятника неодноразово ставала ареною важливих суспільно-політичних подій як в революційні часи поч. XX ст., Так і зараз – зазвичай тут проводять мітинги і демонстрації націонал-патріоти.

Хрещатий парк на пагорбі біля початку Володимирського узвозу в Києві також називають Купецького садом. Спочатку ця територія була частиною Царського (Міського) парку, поки київське купецтво не мало взяло в оренду у міста куточок саду, що прилягав до будівлі купецького зібрання (нинішня Національна філармонія України). На дніпровській кручі за філармонією височить арка Монумента на честь возз’єднання України з Росією (1982 г.), прозвана в народі “ярмом”. Звідси відкривається мальовнича панорама Дніпра. В водонапірній башті (1877 г.) неподалік розташований Музей води. Будівля поруч, нагадує казковий замок, – нове приміщення Київського академічного театру ляльок (2005 г.). Купецький парк з’єднує з Царським садом 60-метровий Парковий місток (1912 г.) – одне з найромантичніших місць в Києві. Також відомий як Місток закоханих (за традицією закохані залишають тут написи і стрічки) або Чортів міст (нещасні часто вибирали це місце для зведення рахунків з життям).

Культурно-розважальний комплекс “Мамаєва слобода” представляє собою реконструкцію козацького селища XVIII в. На території площею 9,2 га налічується 98 різних об’єктів, чільне місце серед яких займає дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Також тут є кам’яниця козацького старшини, полкова скарбниця в стилі українського бароко, паланка (козацька застава), садиби коваля і гончара, шинок безліч інших етнографічних об’єктів, що відтворюють побут козаків. Комплекс названий на честь легендарного козака Мамая, одного з найпопулярніших персонажів українських народних переказів. На великі свята тут проходять народні гуляння. Можлива організація весільних церемоній в національному стилі, а також різних корпоративних заходів.

Експозиція Національного музею Т. Шевченка розміщена в приміщенні особняка, що належав цукрозаводчику Н. Терещенко, який був відреставрований в 1989 р Представлено 4 тис. Експонатів: особисті речі Кобзаря, його живопис і графіка, документи і фотознімки. Інтерес відвідувачів викликає портрет В. Жуковського, який був розіграний в лотерею для викупу Тараса з кріпаків. У міщанських будинках, де поет жив в 1859 року під час візиту до Києва, відкриті Літературно-меморіальний будинок-музей Шевченка (пров. Шевченка, 8-а, тел .: 278-35-11) та меморіальний будинок “Хата на Пріорці “(вул. Вишгородська, 5; тел .: 432-76-27).

Пейзажна алея в історичному серці Києва прокладена в нач. 1980-х рр. за проектом арх. А. Мілецького. Алея пролягає над ур. Гончарі по лінії оборонних споруд Х-ХІІІ ст. Звідси, з височини історичного Верхнього міста, відкриваються мальовничі краєвиди Подолу. З 2009 р скульптор Костянтин Скретуцький почав прикрашати Пейзажну алею казковими персонажами: коти-стоноги, слони-фонтани і гігантські горобці і т.д. Колекція постійно поповнюється новими скульптурами.

Чудово красива будівля в формі казкового замку знаходиться в Хрещатому парку біля Європейської площі. Театр ляльок був заснований в Києві в 1927 р, до останнього часу займав декількох різних приміщень. Нинішня будівля побудовано за оригінальним проектом арх. В. Юдіна в 2005 р на місці дитячого стереокінотеатри “Дніпро”. 2 зали для глядачів: великий (300 місць) та малий (110 місць), також є “Тронний зал” і акваріум з рідкісними морськими мешканцями. При театрі працює виставка-музей ляльок. Поруч знаходиться світломузичний фонтан “Дюймовочка”.

Парк культури і відпочинку “Перемога” розташований в Дніпровському районі міста Києва, недалеко від станції метро “Дарниця”. Закладено в 1965 р і переплановано в 2008 р Парк “Перемога” має пряме відношення до військової історії. На головній алеї споруджений меморіальний комплекс із зазначенням найважливіших етапів Великої Вітчизняної війни та монумент партизанам, які загинули під час оборони Києва. Головною визначною пам’яткою є Курган Безсмертя. Земля для його створення була спеціально привезена з різних країн, де билися українські воїни. На території понад 82 га є сосновий ліс з парковими алеями, декоративне озеро з арковими містками і островом, атракціони, спортивні майданчики, критий каток “Крижинка”, концертно-танцювальний зал «Ровесник». З оглядового колеса (близько 30 м) відкриваються панорами столичного лівобережжя.