Загальна інформація.
Перша літописна згадка про Луцьк (розташованому в закруті річки міста, від якої відбулася його назва), датоване 1085 р. дозволяє стверджувати, що вже тоді він мав зміцнення і був досить великим ремісничо-торговим центром Київської Русі. Після приєднання Волині в середині XIV ст. до Великого Литовського князівства Луцьк стає південною резиденцією його володарів і останньою столицею Галицько-Волинського князівства. За пропозицією імператора Священної Римської імперії Сигізмунда в 1429 р. Луцьк став місцем проведення грандіозного за масштабами з’їзду монархів європейських держав, що зібрав 15 тис. чоловік. Вони обговорювали питання захисту Європи від наступу зароджуємої Османської імперії і про об’єднання західної (католицької) та східної (православної) церков. XV-XVI ст. ознаменувалися продовженням боротьби за контроль над містом між польськими та литовськими феодалами і жахливими спустошуючими набігами татар в 1453, 1500 і 1502 рр. У XIV-XVIII ст. формується архітектурний ансамбль Луцька, з численними вадами і трансформаціями дійшовших до наших днів. Збережені архітектурні споруди столиці Волині в 1985 р. об’єднані в історико-культурний заповідник «Старий Луцьк».
Домінантою ансамблю є найстаріший пам’ятник фортифікаційної архітектури Луцька – Верхній замок (Любарт), закладений ще останнім князем Галицько-Волинської землі Любартом у 1340-1384 рр., який разом з синами похований в його підземеллі. Збереглися три значні вежі замку: В’їзна (Любарта), Стирова (Свидригайла) та Владича, з’єднані між собою високими 10-метровими стінами, загальною довжиною 230 м. Між В’їзною і Стировою вежами на місці княжого палацу розташований т.зв. «Шляхетський» будинок (1789р.), в якому розмістилася експозиція картинної галереї. У вежі Владича знаходиться музей дзвонів, під В’їзною – виставка будівельної кераміки, а через вузькі бійниці стін, якщо пощастить, можна спостерігати картинки, що асоціюються з середньовіччям.
На сході до Верхнього замку примикав вчетверо більший Окольний замок, де розташовувалися князівські і шляхетські двори. Тут після Брестської унії 1596 р. заснували свої монастирі представники орденів єзуїтів, бригіток і шаріток. Ансамбль споруд єзуїтського монастиря з колегіумом і величним костелом Св. Петра і Павла створювався в 1606-1639 рр. за проектом італійського архітектора Д. Бріано. При монастирі було найвідоміший в місті вищий навчальний заклад, багата бібліотека старовинних книг і студентський театр. Костел з кінця XVIII ст. отримав статус кафедрального, після Великої Вітчизняної війни був перетворений на склад, а потім, після реставрації (1970-1973 рр.), – в музей атеїзму і тільки в 1992 р. був повернутий католикам і знову придбав боговгодно інтер’єр. Поруч з костелом розташований кам’яний будинок (XVIII-XIX ст.), Де в 1890-1891 рр. проживала родина Косачів, найбільш відомої представниці якої – письменниці Лесі Українці – на Театральній площі міста встановлено зворушливо-ліричний пам’ятник (1977 р., скульптори А. Німенко, Н. Обезюк).
Монастир бригіток з’явився на місці палацу Радзивіллів в 1624 р. і проіснував до 1845 р. Тоді, послуживши причиною загальноміської пожежі, він був скасований, а в його приміщеннях обладнали окружну в’язницю. Комплекс монастиря шаріток поступово створювався в XV-XVIII ст. з будівель (палацу єпископа, шпиталю, канцелярії та латинської школи) старої католицької кафедри Святої Трійці. В кінці XVIII ст. тут формувалася Академія наук, а в XIX – госпіталь, опікуваний сестрами милосердя – Шарітка. З восьми веж Окольного замку збереглася лише одна – князів Чарторийських і фрагменти стін (XV ст.). Між замковим ровом і рікою розташовувалися торгово-ремісничі квартали, власне формувавші місто, який був юридично відділений від замку -мав свій уряд (магістрат). Тут розташовувався старійший в Луцьку Домініканський монастир, від якого збереглася одна з пізніших будівель (1752 р.). У розташованому по сусідству районі, на польський манер називався «Жидовщиной», проживали євреї, яких разом з караїмами для розвитку ремесел і торгівлі запросив до міста ще князь Вітольд (1387-1430 рр.). Тут збереглася головна луцька синагога (1629 р.) оборонного типу, з добудованою до молитовного залу вежею, завдяки якій її іноді називають «Малою фортецею».
На території старого міста до наших днів дійшли окремі споруди монастирів василіан (1б47 р.) і тринітаріїв (1729 р.). На тлі католицького архітектурного засилля в старому місті, де навіть клеймо на бордюрному придорожньому камені нагадує про багатовікове польському пануванні, майже по-сирітськи виглядають не раз перебудовані православні Свято-Покровська (XV ст.) і Свято-Хрестовоздвиженська (XVII-XIX ст.) церкви, розташовані на його околиці. Головний Луцький православний храм – кафедральний Свято-Троїцький собор був в 1877-1879 рр. трансформований з костелу монастиря бернардинів (1752 р.), скасованого в 1853 р. Одним з найбільш ефектних культових споруд сучасного Луцька є неоготична лютеранська кірха, своїм стрімким шпилем немов пронизує небо. Вона побудована в 1906-1907 рр. церковною громадою німецьких колоністів, а нині її відреставрували і використовують євангельські християни-баптисти. Згодом центр міста перемістився на північ, де проходить центральна магістраль Луцька – проспект Волі. Тут превалює типово радянська забудова, в якій стандартні для того часу житлові будівлі розбавляються помпезно-офіційними, як, наприклад, головний корпус Волинського університету з пам’ятником Т. Шевченка перед ним.
В останні роки Луцьк перетворився на справжнє європейське місто. Просторі вулиці і акуратні будинки, зелені парки і барвисті квітники надають місту мальовничий казковий вигляд. Сучасний центр міста складають будови XIX – XX ст. Найстаріша частина (по вул. Кривий Вал) почала заселятися ще за часів правління князя Свидригайла Ольгердовича, тобто в XV столітті. Головна пішохідна артерія міста – вул. Лесі Українки, пам’ятник архітектури кінця XIX – початку ХХ століть. Деякі будівлі, за традицією того часу, прикрашені мереживом балконних решіток і дахів над входами. На сьогодні реконструкція повертає будівлям їх первинну красу. Вулиці Лесі Українки, Болгдана Хмельницького, проспект Свободи перетворилися на справжні перлини архітектурного мистецтва. Можливо, саме тому центр міста – улюблене місце відпочинку жителів міста.
-
Луцький замок
фортифікаційна споруда, XIII-XIV ст. -
Музей волинської ікони
музей, 1993 р. -
Троїцький собор
культова споруда, 1752-1755рр. -
Петропавлівський костел
культова споруда, 1616-1640 рр. -
Лютеранська кірха
культова споруда, 1905-1907 рр. -
Покровска церква
культова споруда, ХІІІ-ХІV ст. -
Хрестовоздвиженська церква
культова споруда, 1619-34 рр. -
Будинок скульптора
пам'ятник архітектури, 1979 р. -
Будинок Косачів
музей, 2007 р. -
Вежа Чарторийських (Окольний замок)
фортифікаційна споруда, XIV-XV ст. -
Волинський краєзнавчий музей
музей, 1929 р. -
Музей українського війська
музей, 1999 р. -
Малий замок (Синагога)
культова споруда, 1622-1629 рр.
Черговий робот не виявив турів у це місто!
Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!