Полтава

Полтавський краєзнавчий музей розміщений в колишньому будинку присутніх місць губернського земства. Побудовано арх. В. Кричевським в стилі модерн з елементами українського народного стилю (цей факт викликав невдоволення імператора Миколи II). Внутрішню розпис виконали видатні художники С. Васильківський та М. Самокиш. Фасад прикрашають герби повітових міст губернії. Основу експозиції музею заклав в 1891 р. учений В. Докучаєв. Сьогодні в 40 музейних залах і сховищах знаходиться більше 300 тис. Експонатів. У числі раритетів – давньоєгипетська колекція, твори античного і східного мистецтва, козацькі реліквії.

Один з перших музеїв Полтави створений в 1909 р. на поле Полтавської битви поряд з Братської могилою російських воїнів до 200-річчя перемоги російської армії над шведами. Колекція налічує понад вісім тисяч експонатів: твори мистецтва, зброя, нагороди, прапори, обмундирування і спорядження російської та шведської армій, особисті речі Петра I і його сподвижників. Встановлено озвучена діорама Полтавського бою. Поруч – пам’ятник Петру I, Самсоніївська (Самсонівська) церква (1895 р.) і братська могила радянських воїнів, хрест на могилі шведських солдатів і пам’ятник шведам від росіян. Відновлено два редуту (польові укріплення російської армії), один з яких знаходиться з протилежного боку від траси, а інший – неподалік від будівлі музею.

Іванова гора – історичне ядро ​​Полтави, кращий видовий майданчик міста. На високому пагорбі над р. Ворскла більше 11 століть тому тут стояв дитинець літописного міста Лтава. Пізніше була побудована земляна Полтавська фортеця, яка у ХVІІІ ст. три місяці стримувала наступ шведів, поки не підійшла армія Петра I. Реконструйовано дерев’яна Подільська вежа (одна з 15-ти), поруч з якою планують відновити Дозорний бастіон Полтавської фортеці. Панорама долини Ворскли з Хрестовоздвиженським монастирем на сусідньому пагорбі відкривається з Білої альтанки. 2006 р. біля музею І. Котляревського та ресторану “Іванова гора” встановлено пам’ятник оспіваної письменниками Полтавській галушці.

Хрестовоздвиженський монастир в Полтаві заснований в 1650 р. на березі р. Ворскли на кошти полковника Мартина Пушкаря, полтавської старшини і міщан. Хрестовоздвиженський собор (1699-1709 рр.) – Єдина в Україні семиголова церква в стилі бароко, яка збереглася до наших днів. Чотириповерхова дзвіниця (1786 р.) в стилі пізнього бароко має висоту 43 м. У комплекс також входить однокупольна Троїцька церква (1750 р.) і Семенівська церква (1887 р). Під час війни зі шведами тут знаходилася ставка Карла XII. У першій половині XX ст. монастир був закритий і розграбований, приміщення використовувало НКВС в якості в’язниці для малолітніх, потім як школа-інтернат. Комплекс повернуто церкві в 1991 р.

Успенський Собор на Івановій горі – перша кам’яна споруда в Полтаві. Побудований 1751-70 рр. з ініціативи полковника А. Горленко на місці дерев’яної церкви, відомої з 1695 р. яка стояла на Вічевому майдані Полтавської фортеці. Храм в стилі візантійської базиліки спроектував арх. С. Стабанскій. У 1780 р. до трьох куполів додали ще два. У 1900 р. собор пережив ще одну реконструкцію, в результаті якої став просторіший і світліший. На дзвіниці заввишки 44 м. висів дзвін “Кізі-Кермен”, відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII ст. (Тепер в краєзнавчому музеї). У 1934 р. собор був знищений більшовиками, але дзвіниця дивом збереглася. У 1999-2007 рр., З ініціативи Президента України, собор реконструйований і повернутий православній церкві.

Центральна площа міста виконана у вигляді кільця, посеред якого розташований Корпусний сад з монументом Слави на честь 100-річчя перемоги над шведами під Полтавою (1806-11 рр., Арх. Ж. Тома де Томон, ск. Ф. Щедрін). За легендою, на цьому місці Петро I зустрічався з захисниками міста. Навколо площі в 1809-11 рр. споруджені адміністративні будівлі: Присутні місця (зараз – Міськрада), Дворянське зібрання (зараз – кінотеатр ім. Котляревського), Будинок генерал-губернатора (зараз – Рада профспілок), Малоросійський поштамт (зараз – Полтавська школа мистецтв), Петровський кадетський корпус (до останнього часу – Вища зенітно-ракетне училище) і ін. У підземній частині побудований сучасний торговий комплекс. Популярне місце прогулянок городян.

Храм на честь великомучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії споруджений у 2002 р. з ініціативи міської влади та жіночої релігійної громади Полтави. Автор проекту – заслужений художник України арх. А. Чернощеков. В середині храму земне житло Ісуса Христа відокремлює на всю висоту церкви різьблений іконостас, виконаний майстрами львівської фірми “Сяйво”. Деякі ікони привезені з Почаївської Лаври. П’ятибанний храм в стилі класицизму вінчає центральний п’ятиметровий хрест. Декоративні лазні містять сім дзвонів. Всі вони відлиті на Полтавському тепловозоремонтному заводі. Найпотужніший з них, вагою 271 кг, носить ім’я “Полтава”.

Церква святого Сампсонія (Самсона) Странноприйманця на Шведській могили в Полтаві закладена в 1852 році в честь перемоги російської армії над шведами в 1709 р. Храм на поле Полтавської битви хотів побудувати ще сам Петро I, але Священний Синод затягнув з рішенням, а після смерті імператора ідею забули. Виконати волю Петра пізніше вирішив таємний радник І. Судиєнко, виділивши зі своїх коштів 100 тис. рублів, але і він не дожив до початку будівництва, а його гроші міська влада почала витрачати не за призначенням. Лише після особистого втручання царя Миколи I почалася споруда храму за проектом арх. І. Шарлеманя, і в 1856 р. Сампсоніївська (Самсонівська) церква була урочисто освячена. У 1893-95 рр. була проведена реконструкція, до храму був прибудований другий престол в честь Св. Костянтина. Іконостас виконаний у майстерні московського купця Астаф’єва, ікони написав художник Малишев. У 1909 р. добудована надбрамна дзвіниця.

Пам’ятник на місці відпочинку Петра I в Полтаві встановлений там, де в XVIII ст. перебував удома козака Магденка, в якому на другий день після Полтавської битви 1709 р. зупинявся російський цар Петро I. Перший монумент, споруджений в 1817 р., був простий цегляний обеліск. У 1849 р. замість нього був встановлений нинішній пам’ятник роботи скульптора А. Брюллова, брата знаменитого художника К. Брюллова. Відпочинок імператора після перемоги в Полтавській битві символізує увінчаний лавровим вінком давньоруський шолом і круглий щит, мирно лежать не богатирському мечі. У нижній частині гранітного п’єдесталу поміщено горельефне зображення сплячого лева. Напис на п’єдесталі говорить: “Петръ I покоился здесь после подвиговъ своихъ 27 Июня 1709 года”.