Тараканів

Загальна інформація.

Головна пам’яткою села Тараканів є Тараканівський форт. Це місце просто обов’язково для відвідування всім, хто любить пригоди, руїни, замки та інше.

По форту гуляти можна довго-довго. Він заворожує своїми темними коридорами, ходами, напівзруйнованими сходами. Краще один раз побачити ніж сто разів почути… Для любителів екстриму – беріть ліхтарики – там купа лазівок, але там темно і волого.

Історія Тараканівського форту

Після чергового третього поділу Польщі наприкінці XVIII століття по лінії Збараж – Броди – Берестечко – Сокаль пройшов кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів – Київ будується й Дубенський форт, став більш відомий в наш час під назвою Тараканівський форт.

Роботи по нарощуванню пагорба для Нової Дубенської фортеці почалися ще в 60-х роках XIX століття. Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад’ютант Едуард Тотлебен. У 1873 році на зведення форту виділили 66 мільйонів рублів. У 70-80-х роках XIX століття форт досить інтенсивно будували. Крім каменю і цегли, використовували в будівництві новітньої на той час матеріал – бетон. Нарешті, в 1890 році форт оглянули члени царської сім’ї, що свідчило про готовність об’єкта.

У 1912 році в складі військово-інженерного інспекції військ південно-західного військового округу форт відвідав військовий інженер Д. М. Карбишев.

Перші випробування для форту припадають на роки Першої Світової війни. На початку війни в 1915 році частини південно-західного російського фронту відійшли з форту без бою. Руйнування об’єктів укріплення розпочалося влітку 1916 року, коли під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини 4-ї австрійської армії. У цих боях загинуло 200 австрійських солдатів, які поховані біля форту.

У 1920 році війська Семена Будьонного не змогли сходу вибити поляків з форту.

Під час Другої Світової війни бої за форт не велися.

У 1965 році Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи по розчищенню казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.

Зараз Новодубенский форт руйнується не по днях, а по годинах, зробили свою справу і любителі металу і «чорні археологи».

Будівля

Тараканівський Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Зовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. У центральній частині форту була зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти і штаб коменданта форту. Периметр форту складений з 105 так званих безпечних казематів, щоб до них потрапити, потрібно було подолати подвійну лінію оборонних рубежів.

Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщуватися 800 чоловік) і був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).