Тячів

Реформаторський костел в Тячеві заснований в XIII ст. угорським королем Ласло Великим як римо-католицький. У 1546 р костел відійшов реформаторам. Храм однонефний, прямокутний в плані. У 1810 р до західного фасаду було прибудовано триярусну дзвіницю з шатровим завершенням. На верхньому ярусі дзвіниці встановлені старовинні годинники. Бічні стіни храму посилені потужними контрфорсами, що додають будівлі особливу значимість. Неф перекритий дерев’яним кесоном з унікальними розписами з 200 частин, серед яких є зображення лева, русалки, пелікана, дракона і ін. Кожна частина розпису є шедевром сама по собі. Інтер’єр прикрашений стилізованим рослинним орнаментом, близьким до українських народних розписів. До 1944 року в реформаторському костелі Тячева зберігалася найбагатша бібліотека Мараморощини. Поруч з костелом знаходиться цікавий по архітектурі лютеранський парафіяльний будинок, а також бронзовий бюст угорського художника Ш. Голоші, який жив в Тячеві.

Костел Св. Стефана (Іштвана) в Тячеві побудований в 1883-85 рр. після того, як в місті була відроджена католицька громада, яка так і не змогла повернути собі костел реформаторів. Храм освячений в 1888 р і отримав ім’я угорського короля Св. Іштвана (Стефана). У 1940-х рр. святиня була закрита, богослужіння поновилися тільки в 1988 р,зберігся орган 1890 р. Цікаво, що годинник на дзвіниці не справжні, а намальовані.

Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці в Тячеві побудована в 1852-89 рр. на місці дерев’яного храму. Сучасний іконостас виготовлений в будапештських майстернях. На башті встановлено 2 величезних дзвони, один з яких спочатку був відлитий для кафедрального храму в м Сігет (Румунія). У 1948 р після заборони греко-католицької церкви святиню передали православній громаді, і лише в 2009 р остаточно повернули греко-католикам.