Верховина

У цьому приміщенні впродовж семи місяців проживав видатний кінорежисер Сергій Параджанов, — під час зйомок відомої екранізації твору Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Саме ця колоритна кінострічка принесла митцю міжнародну славу і потрапила у двадцятку найкращих світових стрічок. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші.Сергій Параджанов народився 9 січня 1924 р. у Тбілісі (Грузія) у сім’ї ювеліра. Професію батька митець не вибрав (за що попав в немилість), зате життєвий досвід отримав різноманітний: пробував навчатися в Інституті залізничного транспорту, працював художником-технологом; далі вступив до консерваторії на вокал (спершу вчився у Тбілісі, потім у Москві), паралельно почав навчання на режисерському факультеті. Велика частина творчих доробків С. Параджанова пов’язана з Україною.

Музейна експозиція представляє речі, що пов’язані з фільмом. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах висять світлини з фільму. У будинку-музеї є також автентичні гуцульські одяг та предмети побутового вжитку.

Хата-стая (сироварня) відкрита у 2014 р. Основною цікавинкою є спеціально облаштоване місце, “де молоко роблять”, — так по-тутешньому кажуть про готування сиру. Для цього на подвір’ї з тильної сторони будинку розташований різний інвентар — від казанка над відкритим вогнем до різноманітних діжок, що необхідні для готування та зберігання овечого сиру.

У самій хаті є коридор і дві кімнати з автентичними одягом та речами побутового вжитку. Найстарішою частиною будівлі є кімната з піччю, де зібрані вишиті сорочки та рушники, посуд (тарілки, глеки), килими тощо.

Інша кімната — “Гуцульська світлиця” — пристосована для проведення майстер-класів: тут можна приготувати місцеві страви (наприклад, банош), послухати дримбу і спробувати ткати.

Музейна експозиція була відкрита Миколою Ілюком (музикант, керівник ансамблю “Гуцули”, власник музею).

У музеї гуцульського побуту та мистецтва “У трембітаря” експозиція ознайомить з походженням гуцулів, життям гуцула та його ремесла, побутом гуцулки. Можна оглянути традиційний гуцульський одяг (та навіть приміряти його), музичні інструменти Гуцульщини, більше дізнатись про обряди, традиції.

Поряд у прибудові є зал “Гуцульський побут”, там можна оглянути такі екземпляри: ткацькі верстати, віячка (нею відсіюють жито від полови), точило, жорна, столярський верстат, олійницю, ступу та інше.

Окрім цього, часто відбуваються майстер-класи гри на трембіті, дримбі, цимбалах, та “Гуцульські танці”.Не забули і про маленьких відвідувачів. Для них є спеціально підготовлена екскурсія у формі казочки та музична частина. Під час неї дітки можуть спробувати зіграти на різних музичних інструментах (дзвіночки, сопілки та інше).