Хотин – одне з найдревніших міст Буковини (перша письмова згадка 1001р.). На мисі, в центрі своєрідного амфітеатру пагорбів Дністра знаходиться історико-архітектурний пам’ятник (XI-XVIII ст.) – Найпотужніший замок Східної Європи, місце основних військових дій Хотинської війни (1621 р.) між обьеднаним польсько-українським (гетьмани К.Ходкевіч, П .Сагайдачній) і турецько-татарським (султан Осман II) військом. Огляд оборонного “Траяну” валу (II-III ст.н.е.), який тягнеться на південь від східної частини міста Хотин.
Хотинська фортеця за сім сотень років побачила всякого, але, незважаючи на похилий вік, відмінно збереглася. В кінці XIV ст. місто Хотин увійшов до складу Молдови. Воєвода Стефан III Великий значно розширив кордони фортеці. Стіни були шириною 5, а висотою 40 метрів! У самому замку були вириті глибокі підвали, в яких жили воїни. Тут правили і турки: розмістили казарму, комендантський палац, мечеті з мінаретами, склади і майстерні. У 1621 році під цими стінами шуміла Хотинська війна, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Сагайдачного. Однак все XVII ст. Хотином володіли польські королі і турецькі феодали.
Думаю, кожен з нас хоч раз бачив цю дивовижну споруду – Хотинську фортецю – в кіно. Адже «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стара фортеця», «Стріли Робін Гуда» знімалися саме тут. Серед недавніх зйомок у Хотинській фортеці – екранізація кіностудією ім. Олександра Довженка твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика “Яса”.
У вересні 1991 року під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного (скульптор І. Гамаль).
Неподалік від Хотинської фортеці є православна церква. До мироточивої ікони Христа їдуть віруючі з усієї України. Заохочують туристів і вінчання місцевих закоханих в національних буковинських костюмах. Немає нічого приємнішого, ніж завершити такий день пікніком в місцевості Бакота. Це один з найкрасивіших куточків України. Сходинки приведуть по оброслим ліском схилах пагорбів до печерного монастиря, де щонеділі править службу сільський батюшка. Тут можна доторкнутися до життя аскетів, поставити свічку просто в печері, випити святої води з джерела і зав’язати стрічку на повернення.
Черговий робот не виявив турів у це місто!
Черговий робот не виявив готелів / котеджів в цьому місці!