Кривче

Кришталева печера в селі Кривче – це десятки залів і коридорів з чарівними стінами природного походження, освіченими гіпсової гірською породою. Усіяні вони химерними малюнками, об’ємним рельєфом і незвичайними фігурками з яскравим кришталевим відтінком. Кожен зал має власну назву і цікаву історію. А ще, з гротом пов’язана одна досить цікава легенда про багатому повелителя і його скарб. Печера Кришталева є геологічної пам’яткою природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована на південно-західній околиці села.

Замок в селі Кривче розташований на високому пагорбі, який обмежений з південного боку скелястими берегами річки Циганки, а з північного боку глибоким яром. Спорудження входила в комплекс укріплень Кам’янець-Подільської фортеці. По конфігурації входило в регулярних, прямокутних замків з наріжними в чотири яруси вежами і арсеналом. У східній стіні знаходилася в’їзна брама з надбрамною вежею. У стінах веж, на нижніх ярусах, бійниці для лучників, на третьому-бійниці для вогнепальної зброї. Залишки стін свідчать про існування прибудованого до західної стіни з боку замкового двору палацу, від якого зараз нічого не залишилося.

Замок звели польські магнати Концькі (Koniecki) в 1639 році. Фортеця багато разів займали татари і турки. Під час Визвольної війни українського народу, в липні 1648 року, козацькі війська Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. У другій половині XVII ст. фортеця зазнала значних руйнувань від турецької навали. У 1672 році, після підписання Бучацького мирного договору між Польщею і Туреччиною, замок в Кривче, разом з більшою частиною Поділля, перейшов у володіння турецького султана. До 1675 року замком володіли турки. У 1687 році замок захопили татари.

У XVIII столітті, коли відпала загроза нападу татар і турків, замок в Кривче втрачає оборонне значення і перебудовується на панський маєток. Після поділу Польщі, в 1772 Кривче, потрапляє під владу Австро-Угорської імперії. Замок і село, до середини XIX ст., Залишалося у власності Голіевськіх (Golejewski).

Найбільших руйнувань замок зазнав у другій половині XIX ст., Коли опинився у власність єврея Зейдмана. З каміння замку Зейдмана побудував винокурню, інші продав селянам. Продовжив руйнування замку вже Соломон Боцман, який володів замком в 70-ті роки XIX ст.

У 1939 році від колишнього замку ще збереглися дві вежі і стіни між ними, а також в’їзні ворота з напівзруйнованої надбрамною вежею. У 1946 році, для будівництва дороги, почали розбирати як в’їзні ворота і залишки стін. У 50-ті роки під час будівництва сільського клубу були розібрані залишки в’їзної вежі.